Небулайзерна терапія

Вівторок, 17 жовтня 2017 09:39
Небулайзерна терапія

Осінь — непогода — нежить-горло-кашель... Скільки ж клопоту завдають нам ці осінні "сюрпризи"!

Інгаляція - один з найдієвіших і безпечних методів боротьби із застудою та захворюваннями верхніх дихальних шляхів, відомий з давніх пір. Багато з нас добре пам'ятають бабусине лікування картопляними або трав'яними парами. І чудово допомагало ж!

Сучасні вчені зробили крок вперед від каструлі з гарячою картоплею і винайшли унікальний прилад - небулайзер. Назва приладу « небулайзер» походить від латинського « nebula» - туман, хмарка.

Небулайзерна терапія отримала високу оцінку медиків в усьому світі!

Інгаляції при кашлі  через небулайзерний інгалятор мають перевагу перед іншими методами, тому що при цьому створюється висока концентрація лікарської речовини в малому обсязі повітря, воно швидко доставляється в дихальні шляхи, досягаючи їх глибоких відділів. При цьому знижується частота побічних ефектів, посилюється терапевтична дія ліків.

Лікувальний ефект від інгаляцій, які здійснюються за допомогою вищевказаного апарату, досягається завдяки транспорту ліків безпосередньо до вогнища запалення, минаючи шлунково-кишковий тракт, нирки та печінку.

Інгаляції як засіб лікування призначають не в кожному випадку. Перш ніж їх застосовувати, слід порадитися з лікарем. Є два види інгаляторів — компресорні й ультразвукові. Який з них краще обрати для застосування вдома?

Компресорний небулайзер розпорошує краплини від 5 до 0,5мкм. Частина краплин фракції, що розпилюється, має більший розмір, частина — менший. Ультразвуковий інгалятор сильніше подрібнює краплини речовини при розпилюванні. Їхній розмір менший за 0,5 мкм.

 Таким чином, компресорний інгалятор більш універсальний. 0,5 мкм - це та величина краплини, яка може потрапити в альвеолу. Тому доцільніше мати вдома компресорний інгалятор.

 У продажу з'явилися мембранні компресорні інгалятори. Вони дорогі, але ефективні.

Інгалятори мають дві насадки — маску і мундштук. Перша потрібна при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, друга — при лікуванні глибших процесів (захворювань бронхів, бронхіол, альвеол).

Дія небулайзерної терапії на організм

У результаті дії лікарського аерозолю зменшується тенденція до спазму бронхів при астмі, знімається набряк слизової оболонки, підвищується її стійкість до впливу алергенів. При запальних захворюваннях поліпшується відходження мокроти, очищення бронхів. Найдрібніші частинки лікарської речовини сприяють зменшенню активного запалення, поліпшення мікроциркуляції, активації місцевих імунних реакцій.

Серйозні "плюси" інгаляцій полягають у наступному:

  • швидкий і безпосередній вплив на вогнище запалення, видиме полегшення симптомів спостерігається вже при проведенні процедури;
  • лікарська речовина майже не всмоктується в кровоносне русло (іншими словами, практично виключається потенційний ризик побічної дії медичних препаратів на організм дитини);
  • підходить для пацієнтів будь-якого віку, в тому числі для малюків з перших днів життя, що дуже важливо, оскільки надходження препаратів через рот дуже небажано з багатьох причин для новонароджених.

Пам'ятайте, що інгаляцію проводять через 1 - 1,5 години після прийому їжі, і протягом години після неї не можна виходити в прохолодну погоду на вулицю та їсти. Також протипоказана процедура при підвищеній температурі тіла, якщо є схильність до носових кровотеч, у разі гнійної ангіни та при серцевих захворюваннях.

Техніка проведення інгаляцій

Перед процедурою необхідно вимити руки з милом. Небулайзер збирають, дотримуючись інструкції; в камеру наливають 2 - 4 мл фізіологічного розчину, додають необхідну кількість лікарської речовини. Інгаляція проводиться протягом 5 - 10 хвилин, в стані спокою. Пацієнт здійснює через маску глибокий вдих, затримує дихання на 2 секунди, робить видих через ніс. Після інгаляції – прополоскати ротоглотку.

Якщо під час інгаляції виникає запаморочення, нудота - слід припинити процедуру на 30 - 60 секунд.

Після закінчення процедури прилад розбирають, промивають у теплій воді, сушать з використанням серветок, що не залишають волокон; можна використовувати фен. Не можна сушити частини небулайзера в мікрохвильовій печі. У домашніх умовах рекомендується кип'ятити частини апарату 1 раз на 3 - 5 днів для дезінфекції.

Препарати для небулайзерної терапії

Існує велика кількість препаратів для використання в небулайзері. Основні групи, які застосовуються для симптоматичного лікування кашлю в домашніх умовах - це муколітичні препарати, антисептики, сольові та лужні розчини. При запальних процесах в дихальних шляхах за призначенням лікаря використовуються антибіотики. При астматичному кашлі виникають показання до використання гормональних, протиалергічних препаратів, бронхолітичних засобів.

Для небулайзерної терапії не можна використовувати масляні розчини, в тому числі ефірні масла. Дрібні краплі цих речовин, потрапляючи в альвеоли, викликають оточення їх стінок, порушення вентиляції і розвиток особливого виду пневмонії («олійні пневмонії»). Використання відварів і настоїв трав як ліків призводить до того, що камера небулайзера «забивається» невидимими частинками цих рослин, і робота апарату порушується.

Призначення небулайзерної терапії при кашлі, підбір препаратів, контроль ефективності лікування повинен здійснювати лікар.

Протипоказання до небулайзерної терапії

Проведення інгаляцій протипоказане при індивідуальній непереносимості використовуваних ліків. Не застосовуються вони при важкій легенево-серцевій недостатності, порушеннях ритму серця, в ранньому постінфарктному і постінсультному періоді. Інгаляції з допомогою небулайзера не проводяться при важких захворюваннях легенів, які ускладнюються легеневою кровотечею (спонтанний пневмоторакс, бульозна емфізема легенів, туберкульоз). Як і будь-яка фізіопроцедура, небулайзерна терапія не повинна проводитися при температурі тіла вище 37,5 ˚С.

 

 Автор статті: Світлана Михайлівна Полянська, сімейний лікар, лікар-педіатр