Кашель у дитини. Причини та лікування кашлю

Вівторок, 20 жовтня 2015 12:20
 Причини кашлю у дитини, способи лікування

Кашель у дитини

Кашель у дітей, після підвищеної температури тіла, займає друге місце за розповсюдженістю серед симптомів при захворюваннях органів дихання. Хвороби органів дихання є однією з найбільш актуальних проблем у педіатрії та дитячій патології.

Під час вдиху повітря проходить через дихальні шляхи і завдяки цьому зігрівається, зволожується та очищується. Сторонні частки й мікроорганізми, які надходять разом із повітрям, осідають на слизових оболонках респіраторного тракту. Проте завдяки роботі епітелію слизових оболонок бронхів вони виводяться разом із бронхіальним слизом.

У дітей навіть раннього віку система очищення легень функціонує досить добре. Бронхіальний секрет утворюється у бронхіальних залозах, бокаловидних і секреторних клітинах, епітелії бронхіол та альвеол. Бронхіальний секрет не тільки механічно захищає слизову дихальних шляхів від мікроорганізмів, а й сам має бактеріостатичну дію завдяки своєму складу – макрофагам, лізоциму, секреторному імуноглобуліну А тощо.

Причини виникнення кашлю

Багато хто дивується, як виникає кашель у дитини влітку, адже переохолоджень нібито не виникає. Однак у нинішніх умовах, коли ми стоїмо на порозі екологічної катастрофи, на функцію миготливого епітелію дихальних шляхів впливає величезна кількість несприятливих факторів: віруси, бактерії, тютюновий дим, токсичні хімічні промислові речовини і т.ін. При цьому в трахеї та бронхах розвивається запалення, через що збільшується виділення слизу, а харкотиння стає в’язкішим. Застій секрету в дихальних шляхах супроводжується зниженням ефективності місцевих захисних механізмів і зростанням колонізації бронхів патогенною мікрофлорою.

Кашель у дитини є, з одного боку, захисним компонентом бронхіального дерева й першою ланкою у ланцюжку факторів, спрямованих на покращення роботи з видалення харкотиння із дихальних шляхів. З іншого боку, кашель може означати погіршення перебігу захворювання.

У дітей раннього віку через анатомо-фізіологічні властивості кашльовий рефлекс ослаблений і нерозвинутий. Тому при запальних захворюваннях респіраторного тракту кашель у дитини одного року і в новонароджених нерідко відсутній. Крім того, кашель у грудничка може стати причиною синдрому зригування, блювоти, відмови від їди.

При захворюваннях органів дихання у дітей, особливо раннього віку, кашель зумовлений підвищеним виділенням в’язкого бронхіального секрету (харкотиння), порушенням його руху по бронхіальному дереву й недостатньою активністю ураженого миготливого епітелію бронхіального дерева.

Як лікувати кашель

Захисна функція кашлю можлива тільки при певній в’язкості харкотиння. Тому основною метою терапії респіраторних захворювань у дітей є нормалізація утворення харкотиння, його складу і об’єму, розрідження і зниження липкості.

Іноді батьки вважають, що якщо кашель у дитини без температури, то він сам мине, і нема чого ним перейматися. А коли через тиждень-два, а то й кілька місяців, кашель у дитини не проходить, починається метушливий пошук порад, як лікувати кашель. Нерідко такий підхід може призвести до ускладнень, лікувати які буде значно складніше.

Кашель з кров’ю або іншими домішками у дитини може бути симптомом таких складних хвороб як, наприклад, туберкульоз, пневмонія, захворювання і аномалії розвитку серця і судин. Тому такий кашель потребує негайного візиту до лікаря для обстеження і встановлення діагнозу.

 Багато хто вважає, що кашель – це не проблема, і його може вилікувати будь-хто: сам хворий, батьки, знайомі, провізори аптек. З цим пов’язаний неправильний вибір лікарських засобів і часте призначення протикашльових препаратів. Перед педіатром стоїть досить складне завдання вибору ефективного, адекватного і безпечного засобу для лікування синдрому кашлю. Нерідко лікарський засіб призначається без урахування характеру патологічних змін в органах дихання та анатомо-фізіологічних властивостей дітей. А це інколи стає причиною невірного вибору протикашльової терапії, що може завдати шкоди хворому. З огляду на це ми, педіатри, радимо не займатися самолікуванням, а вчасно звертатися до кваліфікованих спеціалістів.

Автор: Тодорова Олена Євгенівна, лікар-педіатр вищої категорії